Вечір відкриттів

назад до Медіа
  • 1

  • Листопада 2017

  • 18:14

  • Сьогодні — 18 листопада, субота, 2017

З великим успіхом відбувся I Фестиваль української музики у Швеції

У Стокгольмі на престижному концертному майданчику Musikaliska відбувся форум «Переосмислюючи Європу: Україна» — Rethinking Europe: Ukraine». Чи не вперше в такому обсязі шведська публіка познайомилася й відкрила для себе музику українських композиторів: від Дмитра Бортнянського, Миколи Лисенка, Миколи Леонтовича — до наших сучасників Мирослава Скорика, Ганни Гаврилець, Леоніда Десятникова, Сергія Різоля та Кирила Стеценка.

У залі зібралася переважно шведська публіка, дипломатичний корпус, члени королівської родини, зокрема принцеса Крістіна, сестра короля Карла XVI Густава, та українці, котрі мешкають у Стокгольмі. Прийом був настільки теплим і поважним, що під час виконання Молитви за Україну Миколи Лисенка зведеним дитячим хором «Щедрик» та Adolf Fredriks Musikklasser — увесь зал встав. У якомусь сенсі — очікувано, адже згідно з останнім опитуванням в 11 країнах ЄС, саме шведська громадська думка є найбільш позитивно налаштованою щодо України: нас підтримують 65% населення. Можливо, це цілком закономірно, оскільки від заснування варягом Рюриком династії Рюриковичів відносини між шведськими королями та Київською Руссю були близькі впродовж багатьох століть, а Ярослав Мудрий навіть був одружений з донькою короля Улофа Шетконунга Інгігердою. Тобто історичних зв’язків нам не бракувало ніколи. Але ж тепер, коли Україна досі вимушена виборювати своє право на незалежність, кожен крок на ниві культурної дипломатії між нашими країнами стає дійсно історичним. Особливо на тлі агресивної культпропагандистської політики Росії.

Власне, ця експансія саме у Швеції й дала привід засновниці фестивалю, шведсько-українській піаністці Наталії Пасічник щось змінити в цьому напрямку. Вона написала статті в центральні шведські ЗМІ, де досить категорично та аргументовано розкритикувала шалене російське представництво на стокгольмській культурній мапі під час фактичної війни Росії проти України й окупації Криму. Слово одразу ж було підкріплено справою, відтак на громадських засадах було створено Український інститут у Швеції, проведено кілька знакових культурних подій, у тому числі анімаційний та кінофестивалі, й, нарешті, перший і масштабний за кількістю запрошених музикантів — фестиваль української музики.

Загалом під час фестивалю виступили 150 молодих і зовсім юних музикантів з України та Швеції. Була представлена інструментальна, оркестрова та хорова музика. Вдало вибудувана програма складалася із сольних та ансамблевих номерів, які динамічно і контрастно міняли один одного і стали справжнім екскурсом в українську музику ХVIII — ХХI ст. для шведів. Також плейлист головного фестивального концерту подарував публіці прекрасну нагоду розчути не тільки невідомі їм твори славетних українських композиторів, а й приділити якнайбільше уваги кожному із солістів чи колективів. Адже в одному концерті разом виступали академічний симфонічний оркестр «INSO-Львів», дитячий хор «Щедрик», солісти — лауреати міжнародних конкурсів, переселенці з Донбасу: Максим Шарпар (фортепіано, м. Єнакієве), близнята Софія та Анна Кисляк (скрипка, м. Лисичанськ), львів’янин Степан Сивохіп (гобой), скрипаль Назар Плиска (Варшава) та перша хорова школа Швеції Adolf Fredriks Musikklasser. Діти не тільки змогли продемонструвати свій талант у Швеції, а й виступили на одній сцені із всесвітньо відомими музикантами — піаністкою Наталією Пасічник та шведським віолончелістом Якобом Кораньї.

Треба сказати, що цей акцент на обдарованих дітях, зроблений засновниками фестивалю та його партнерами — Міжнародним інститутом культурної дипломатії та Responsible Future (відповідальне майбутнє) зійшовся у часі із зазвичай дуже зворушливим ставленням шведів до дітей. Тим більше, що вони показали високий виконавський клас і надзвичайно цікавий та різноманітний репертуар, спочатку — на спільному концерті «Щедрика» та Adolf Fredriks Musikklasser в Eric Erikssonhallen, де наш дитячий хор продемонстрував серйозну і глибоку програму. До речі, діти зі шведської спеціалізованої музичної школи Adolf Fredrik Musikklasser Farsta, в якій навчаються 900 учнів, були вражені рівнем виконання українців і сказали, що це чудовий хор, найкращі скрипалі та піаніст в Європі. Після виступів вони довго не відпускали їх, ставили різні запитання, спілкувалися на свої «професійні» теми. Власне, це й було одним із завдань, що їх ставила собі за мету Наталя Пасічник, організовуючи фестиваль: «Дати можливість молодим талантам з України, які вже встигли пережити втечу від війни, побудувати приязні стосунки з їхніми колегами-однолітками, відкрити шлях до взаєморозуміння через музику як об’єднавчий чинник».

Потім був тріумф на гала-концерті в Musikaliska. Софія та Анна Кисляк, котрі після переселення навчаються у спеціалізованій музичній школі ім. М. Вериківського в Києві, показали себе віртуозними і дуже музикальними артистками.

15-річний піаніст Максим Шарпар — лауреат та фіналіст кількох міжнародних конкурсів, котрий зараз живе один у школі-інтернаті, оскільки мати й батько не мають можливості переселитися із зони АТО, продемонстрував особливу гармонійність виконання, вільний піанізм, благородство та інтелігентну манеру (від хлопчика із Єнакієвого), а в ансамблі в чотири руки з Наталією Пасічник — знаменитим «Канканом» Мирослава Скорика просто «порвав» шведів — темпераментом і бездоганною технікою.

10-річний гобоїст зі Львова Степан Сивохіп був артистичним та яскравим. Він явно отримував задоволення від гри в супроводі злагодженого і добре зіграного оркестру «INSO-Львів», потім в ансамблі з іншими дітьми, шведським віолончелістом і Наталією Пасічник, що є ознакою великого професійного майбутнього.

Скрипаль Назар Плиска (на фото) опинився на фестивалі в останній момент, оскільки замінив дівчинку, котра несподівано захворіла. Юний музикант не просто виручив колежанку, а й, по суті, здійснив маленький подвиг, вивчив за два дні новий для себе твір Кирила Стеценка, прилетів о шостій ранку та ще й прекрасно виступив, вразивши публіку тонким відчуттям музики, філігранним та ніжним скрипковим звуком. Недарма Назар минулоріч здобув на Стокгольмському міжнародному конкурсі SIMC V одразу дві перші премії!

У гала-концерті прозвучала також цікава прем’єра твору однієї з найвідоміших сучасних композиторів Швеції Андреа Тарроді — концертино «Пісні неба»  — Songs of the Sky, написаного спеціально для цього фестивалю і присвяченого Наталії Пасічник на основі української та шведської народних мелодій. Напрочуд виразна та емоційно промовиста музика, написана з досконалим розумінням особливостей виконавського стилю Наталії, тепер стане символом сучасних українсько-шведських музичних відносин.

Також вперше у Швеції прозвучав фортепіанний концерт Франца Ксавера Моцарта (сина В.-А. Моцарта), який прожив більшу частину свого життя у Львові. Бездоганно блискуче виконання цієї буквально феєричної музики Наталією Пасічник у напрочуд елегантному супроводі оркестру «INSO-Львів» остаточно переконало публіку, що українська академічна класична музика та її виконавська школа — це музичний скарб, який треба знайти, відкрити, і закохатися в нього раз назавжди, і стати його поціновувачем та популяризатором. Думається, що тоді такі ініціативи матимуть не тільки культурно-мистецький сенс і перспективу, формуватимуть імідж, налагоджуватимуть стосунки та обміни, а й почнуть впливати на якісно інакше ставлення європейців до України як самостійної та самодостатньої країни, якій є чим пишатися і що показати в європейських столицях на найкращих концертних майданчиках Європи.+

Отже, Назар Плиска вилетів із Варшави о шостій ранку на заміну захворілій Євгенії Джалаловій, а минулого року він тут, у Стокгольмі, здобув дві (!!!) Перші премії міжнародного конкурсу SIMC.

Ольга СТЕЛЬМАШЕВСЬКА, Стокгольм — Київ

Рубрика: 

Культура

Газета: 

№195, (2017)

https://day.kyiv.ua/uk/article/kultura/vechir-vidkryttiv-0