Ансамбль «Високий Замок» святкує 20-річчя

назад до Медіа
  • 27

  • Жовтня 2017

  • 21:00

  • Сьогодні — 18 листопада, субота, 2017

9 листопада Академічний інструментальний ансамбль «Високий Замок» святкуватиме 20-річчя на сцені Львівської філармонії. У творчому доробку музикантів – чотири диски, а гастрольна мапа охопила концертні зали Польщі, Білорусі, Угорщині, Бельгії, Голландії, Іспанії та Німеччини. А також ансамбль частий і улюблений гість на фестивалях і в Україні, і закордоном. Мистецький керівник «Високого Замку» Андрій Яцків розповів про те, як розпочинали історію колективу, яка триває й досі, та що допомагає колективові йти в ногу з часом.

– У колективу солідний ювілей. Часи були різні, а що тримає вас на плаву?

– 20 років – це великий шмат життя. Кожен, хто керує якимось процесом,  розуміє, наскільки важливими є люди, з якими ти працюєш, команда. Мені пощастило, бо хоча  склад «Високого Замку» і змінювався, але ми були командою. Допомагає любов до музики, яку ми граємо, і повага один до одного – це найважливіший момент комунікації. Були справді різні часи, великі емоційні підйоми, концертні тури, відкриття Українського посольства та Дні України в Берліні, співпраця з Українським посольством в Бельгії, це концерти у Польщі, Білорусі, Угорщині. Окрім великих концертів, навідуємося до школярів. Адже музика – те, що правильно формує людську психіку. Я говорю про музику демократичного спрямування – класична, народна, духовна, джазова. Українці є музикальною нацією і шкода, що ми не завжди знаходимо час, щоб розвивати ці Богом дані таланти у своїх дітях. Тому у соціальному вимірі ансамбль виховує молодь  музикою як естетичною насолодою і правильним структуруванням свідомості.

– Як учасники творчого колективу будують добрі взаємини?

– Четверо з семи членів команди давно працюють разом. На перші гастролі ми поїхали неодруженими, а зараз у кожного сім’я, діти. Поєднуємо роботу, приватне життя, підтримуємо у колективі взаєморозуміння, одне одному йдемо назустріч. Уважні до думки кожного. Як керівник, часто приймаю рішення одноосібно, та стратегічні моменти обговорюємо разом. Кожен учасник – яскрава творча особистість, тому дискусії є неминучими. Але повага й розуміння допомагають будувати з тих яскравих цеглинок міцну споруду.

– У репертуарі «Високого Замку» стільки різної музики…

– Ансамбль є колективом мультиінструменталістів. Учасники володіють грою на декількох інструментах. Виконуємо твори різних епох та стилів у наближеному до автентичного звучання. Наприклад, контрабасист – чудовий бас-гітарист та акордеоніст. Цимбаліст грає на сопілці, гітарі. Віолончеліст грає на трубі, тромбоні, контрабасі, перкусії. Кларнетист професійно володіє грою на саксофоні. Мої інструменти –  баян, акордеон, етно-духові, флейта Пана. Широкий інструментальний спектр цікаво подає кожну річ.

За 20 років було багато гарних проектів, грандіозні – «Карпатське танго» на слова і музику Кос-Анатольського, «Повстанське танго» на слова Ольги Ільків. Ансамбль «Високий Замок» виступав на міжнародних фестивалях – «Віртуози», «Бах-марафон» у Львові, «Схід-Захід» у Зеленій Гурі, фестиваль камерних ансамблів у Варшаві, Eurofolk в м. Замосць (Польща), «Прикарпатська весна» в Івано-Франківську.

– Ви згадували про тури закордоном. Комунікуєте з діаспорою?

– У Німеччині контактуємо з німцями, в Польщі – з поляками. Завжди відгукуємося на заклики підтримати діаспору. Наприклад, цього року побували на святкуванні Дня Незалежності України в Кракові. Цей захід організувало українське посольство та українська краківська діаспора. У великих концертних турах співпраця з українцями за кордоном –незначний сегмент діяльності.

– Якщо зазирнути в минуле, то, власне, як відбувся «Високий Замок»?

– Уперше взяли цю назву у 1995 році – за два роки до офіційного заснування ансамблю. До складу колективу, крім мене, входив нинішній декан оркестрового факультету ЛНМА ім. М. Лисенка Тарас Лазуркевич, скрипаль Олег Настюк та гітарист Андрій Бадюк. З нами співпрацював Мирон Блощичак, який грає на етно-духових інструментах та соліст Львівської опери Олег Лихач. Назва виникла у часі перших турів до Німеччини.

А у теперішньому складі «Високий Замок» з’явився наприкінці 1997 року в рамках українсько-німецького проекту. Угорський режисер Петер Гатазі, презентуючи виставу Ральфа Бенадського «Im Weißen Rößl am Wolfgangsee», яку називаємо австрійсько-німецькою «Наталкою-Полтавкою», хотів додати до музики цього зінгшпілю чогось оригінального і виконати її на незвичних інструментах. Тому запросив наш колектив до співпраці з театром в місті Касселі. Контракт підписали на два місяці. Вистава мала величезний успіх, і контракт продовжили на півтора року. Таке життя на гастролях давало нагоду активно концертувати. А після повернення в Україну тодішній директор філармонії Орест Баран запросив нас на прослуховування. І з 17 серпня 1999 року музиканти «Високого Замку» є артистами Львівської обласної філармонії. Музика – велика частинка нашого життя.

– Яким готуєте ювілейний концерт в листопаді?

– Попередні ювілейні святкування були на 10 і 15 років колективу. На своє 20-річчя ансамбль запросив Оксану Муху, солістів Львівської опери – Петра Радейка і Людмилу Осташ, квартет Tenors Belсanto, київлянку Ілларію. Прозвучать авторські композиції Михайла Олійника. Родзинкою стануть автентичні віртуозні композиції ансамблю з гуцульською  капелою  з Космача. Наш ювілейний концерт – це справді велика зустріч хороших друзів!

http://gazeta.lviv.ua/2017/10/27/ansambl-visokij-zamok-svyatkuye-20-richchya/