• Українська
  • English

Афіша концертів

Фольк-калейдоскоп

Вівторок, 31 Березня, 2015 - 18:00
Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» (28.03 – 5.04.2015)

«Серце України таємниче й зворушливе: воно або б’є джерелом в своєрідному гуморі, або сумує в трагедії; народна душа, під тягарем репресії заховала ідеали в традиції такі ж старі, як стара історія їх раси. Все це знаходить вираз в музиці України…» – писав у 1922 р. рецензент американської газети «Arkansas Gazette». В Україні фольклор, який здавна відігравав особливу роль у збережені самосвідомості нації, постійно і глибоко входив у професійне музичне мистецтво, надихаючи композиторів своїми символами, образами, виразовими прийомами. Нинішній репертуар виконавців на українських народних інструментах рясніє не тільки фольклорними творами (численними обробками українських народних пісень і танців), а й композиціями сучасних українських авторів (Я. Олексіва, В. Попадюка, О. Герасименко) й аранжуваннями естрадної та джазової музики (А. П'яццоли та ін.). Усе розмаїття музичної творчості, натхненною українською народною музикою, можна з приємністю послухати на концерті «Фольк-калейдоскоп» у виконанні ансамблю бандуристів та оркестрів народних інструментів ЛНМА ім. М. В. Лисенка.

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

Prima aprilis. Весела музика для духових та ударних інструментів

Середа, 1 Квітня, 2015 - 18:00
Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» (28.03-5.04.2015)

У давні часи Львова бути музикантом на духових чи ударних інструментах була професія надзвичайної суспільної ваги. Трубачі, чи як їх називали "сурмачі", з високих оборонних міських брам, веж храмів чи ратуші спеціальними сигналами повідомляли про години та інші важливі події в житті міста. Барабанщики щоночі робили гучний обхід вулицями міста, відлякуючи злодіїв, а вдень - скликали на площах мешканців для повідомлення різноманітних новин, фактично виконуючи функцію «мас-медіа».

Сьогодні студенти та аспіранти кафедри духових та ударних інструментів можуть видихнути з полегшенням, адже їх робота вже не така відповідальна й виснажлива, і вони мають приємність у День гумору розважити Вас веселою, легкою та радісною музикою на концерті «Prima aprilis. Весела музика для духових та ударних інструментів».

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

«Діалоги». Рефлексії молодих композиторів на забуті твори львівських додекафоністів та авангардистів

Четвер, 2 Квітня, 2015 - 18:00
Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» (28.03 – 5.04.2015)

У музиці ХХ ст. відбулись радикальні зміни у сприйнятті звуковисотної організації матеріалу, технічних аспектів гри на інструментах та способів нотації. Серед композиторів, які жили і творили у Львові – піонери змін у всіх згаданих площинах музичного твору. Студенти композитори ЛНМА ім. М.В.Лисенка у своїх творах вестимуть діалог із творчістю цих видатних композиторів – львів’ян: Йозефа Коффлера, Романа Гаубенштока-Раматі та Андрія Нікодемовича.

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

Classic for peace

Четвер, 2 Квітня, 2015 - 19:00

Творчість віденських класиків Вольфганга Амадея Моцарта й Людвіга ван Бетховена своєрідним чином характеризує поняття зразковості та класичного стилю. Приправлена музикою романтичного митця Роберта Шумана, вона створює образ всеохопності та різносторонності музикантів, які виконують ці твори.

Концерт ля мінор для фортепіано з оркестром, що прозвучить – один із найвідоміших концертів у німецькій музиці дев'ятнадцятого сторіччя, написаний німецьким композитором-романтиком Робертом Шуманом у 1845 році. Сам композитор задумував цей твір «як щось середнє між симфонією, фантазією і концертом» Тричастинна структура концерту вміщує невелику кількість технічних ефектів, розрахованих на те, щоб вразити уяву слухача. Свідомо відмовляючись від віртуозних пасажів, Шуман показує художню задумку, що лягла в основу твору. Осягнення світу композитором – це не послідовне філософське охоплення дійсності, а миттєва і загострено чуттєва фіксація усього, що торкнулося митця. Саме завдяки цьому емоційність, виразність та відкритість із граничними ефектами, драматичний розпал і розчинення в спогляданні, поетичних мріях характерні для цього твору. Образи мальовничої природи, поезія побуту і потаємні зізнання - все, що міг споглядати композитор, втілено Шуманом мовою музики у концерті.

Концерт До мажор для гобою та оркестру був написаний Моцартом у 1777 для гобоїста Джузеппе Ферлендіса з Бергамо. Твір належить до перлин музичного мистецтва і є одним із найбільш віртуозних творів для обох інструментів.

Роботу над Сьомою симфонією німецький композитор Людвіг ван Бетховен розпочав, ймовірно, в 1811 році, а закінчив наступного, 1812 року. Глухота композитора посилилася, він змирився зі своєю жахливою недугою, та не втрачав надії на поліпшення слуху. Композитор почувався дуже самотнім і саме у цей час писав цей грандіозний чотиричастинний твір. Симфонія присвячена графу М. Фрісу, віденському меценату, в будинку якого Бетховен часто виступав як піаніст. Перша частина відкривається величним вступом. А. Сєров, називає цю тему «героїчною ідилією». Особливої яскравості тема досягає, коли звучить вдруге - вже у всього оркестру, за участю труб, валторн і литавр, асоціюючись із грандіозними масовими танцями на вулицях і площах революційних французьких міст. Вся перша частина летить, немов вихор - на одному диханні. Друга частина - аллегретто. Це ритм траурної ходи, сцена грандіозної похоронної процесії. Музика скорботна, проте стримана. Третя частина - скерцо – контрастна до другої: адже вона мчить, наче прагне увись. Потужний музичний потік сповнений бурхливої енергії. Двічі повторене тріо засноване на австрійській пісні, записаної самим композитором в Тепліце й нагадує награвання волинки. Фінал симфонії Ріхард Вагнер назвав «діонісійським святкуванням», «апофеозом танцю». Таким святкуванням всього людства закінчується симфонія.

Вартість квитків, грн: 40, 60, 80, 100
Квитки продаються у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)
та на ticketclub.com.ua.
Абонементи дійсні!

Невідомий Лисенко

П'ятниця, 3 Квітня, 2015 - 18:00
Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» (28.03 – 5.04.2015)

До творчості Миколи Лисенка, визначного українського композитора, педагога, диригента та громадського діяча, студенти Львівської національної музичної академії відносяться з особливим пієтетом. Адже ім'я Миколи Лисенка – патрона нашої академії, було присвоєно на той час Вищому Музичному Інституту у 1912 році, ще за життя композитора. Такий знак пошани виявляє наскільки сучасники цінували творчість видатного українського класика. Не втрачаючи зв'язок поколінь, студенти академії презентують програму «Невідомий Лисенко», укладену з рідко виконуваних камерно-вокальних творів композитора.

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

Віолончельна велич

П'ятниця, 3 Квітня, 2015 - 19:00

Розмаїта концертна програма містить твори різного мистецького спрямування, це і «Поема безтілесності» Дженніфера Беллора, «Легіон» для симфонічного оркестру Сергія Пілютікова, Концерт для віолончелі з оркестром № 2
Каміля Сен-Санса та сюїта для оркестру № 2 із балету «Дафніс і Хлоя» Моріса Равеля.

Третя картина балету «Дафніс і Хлоя» повністю увійшла у другу сюїту для оркестру. Перша та друга сюїти розділені на три епізоди. У них Равель зберігає ремарки балету, які відіграють роль своєрідної програми. Друга сюїта із балету «Дафніс і Хлоя» починається барвистою картиною природи, що пробуджується («Світанок»). На тлі тихого дзюрчання струмочків (які імітують флейти, кларнети, арфи і челеста) і щебету птахів (три скрипки соло і флейта-пікколо) в партії басових інструментів виникає тема, що спрямована вгору. Равель засобами музичної виразності досягає вражаючого живописного ефекту: слухач може уявити собі, як повільно піднімається сонце. Цю картину пожвавлюють теми пастухів (їх сопілковий наспіви звучать у партії флейти-пікколо і кларнету-пікколо на сцені). У «Пантомімі» історію Пана і німфи Сірінкс розповідають переважно солюючі дерев'яні духові. Повільне соло флейти перетворюється на стрімкий танець, що кружляє, який завершує тема кохання Дафніса і Хлої - цього разу у незвичайному тембрі альтової флейти.
«Загальний танець» починається оркестровими варіаціями на незмінно повторюваний короткий мотив з пружним ритмом. І знову розгортається стрімкі веселощі в потужному звучанні всього оркестру, посиленого хором.

Запрошуємо на концерт віолончельної музики, котра приправлена величним звучанням оркестру.

Вартість квитків, грн: 40-80
Квитки продаються у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)
та на ticketclub.com.ua.
Абонементи дійсні!

Скрипкова феєрія

Субота, 4 Квітня, 2015 - 18:00
Немає більш емоційної та яскравої музики, ніж скрипкові речиталі. Ясний та чуттєвий тембр скрипки часто порівнюють з голосом людської душі, який здатний передати безліч відтінків почуттів. Ділитися власними юнацькими переживаннями та вражати віртуозністю будуть студенти та аспіранти кафедри скрипки на концерті «Скрипкова феєрія». У програмі твори Н. Паганіні, Ф. Крейслера, К. Шимановського, Е. Ізаї, М.Лисенка, Є. Станковича та ін.

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

Кращі оперні хори

Субота, 4 Квітня, 2015 - 19:00


З НЕЗАЛЕЖНИХ ВІД ОРГАНІЗАТОРІВ ПРИЧИН КОНЦЕРТ СКАСОВАНО.

КОШТИ ЗА КВИТКИ МОЖНА ОТРИМАТИ У КАСІ ФІЛАРМОНІЇ.

Закриття фестивалю

Неділя, 5 Квітня, 2015 - 18:00
Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» (28.03 – 5.04.2015)

о. Михайло Вербицький (1815-1870) – український композитор, священик, громадській діяч, автор музики Національного Гімну України «Ще не вмерла Україна». Початок березня, в мистецькій історії України, позначений не тільки уродинами визначного «кобзаря», поета Тараса Шевченка, а й Днем народження композитора, автора Національного Гімну України - Михайла Вербицького, 200-річницю з Дня народження якого відзначає українське суспільство цього року. Жив він у ХІХ ст. у Галичині, з-за правління Австрійської імперії. На той час українцям, щоб отримати хорошу освіту, в т.ч. музичні навички, єдиною можливістю було навчання у Духовної семінарії. Тож Вербицький, як і його батько, був священиком. Тому значна частина творчості композитора – це духовна музика: хори та Літургія св. І. Златоустого.
ХІХ століття, «за вікном» Романтизм – розквіт домашнього музикування, аматорських хорів і театрального мистецтва і все це позначено потужним сплеском національної свідомості поневолених імперією народів. Отож, інша частина творчості Вербицького «світська» – солоспіви, хори, в тому числі - патріотичні, на слова українських-галицьких поетів та музика до театральних п’єс українських авторів. Так і «Ще не вмерла Україна» в початковому варіанті – це солоспів під супровід гітари.

Ф. Шуберт «Stabat Mater». Stabat mater dolorosa (з лат. - стояла мати скорботна) – канонічний духовний напів католицького обряду, пов'язаний з образом страждання Діви Марії під час розп'яття Ісуса Христа. Скорботність та вселенський біль Матері Божої, її благання про дарування Синові життя у раю після смерті, надихали композиторів різних епох на створення трагедійної, емоційно виразної музики. Серед них - Жоскен Депре, Джованні П'єрлуїджі да Палестрина, Джованні Перголезі, Йозеф Гайдн, Франц Шуберт, Ференц Ліст, Джузеппе Верді, Джоаккіно Россіні, Франсіс Пуленк, Кшиштоф Пендерецький, Арво Пярт та інші. Музичний вираз першого романтика, австрійського композитора Франца Шуберта поєднує опору на класицистичні традиції з наспівністю, ліричністю, посиленням емоційного градусу твору.

Вартість абонементу на всі концерти фестивалю, грн: 50
Абонемент продається у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)

Зіркові візерунки слов'янської лірики – від Шопена до Косенка

Вівторок, 7 Квітня, 2015 - 19:00
Фортепіанні твори чотирьох композиторів, що звучатимуть у концертній програмі характеризують зрілий стиль виконання піаністки Віоліни Петриченко. Адже взятися за інтерпретацію найвідоміших п'єс не менш знаних композиторів – сміливе завдання.

«Клавіші фортепіано чорно-білі, але вони звучать як мільйон кольорів у вашому розумі.»Саме так про цей клавішний інстурмент відкликається М. – К. Мена. Фортепіано як симфонічний оркестр трактував у своїй творчості композитор-романтик Фридерик Шопен, адже для роялю маестро писав майже усі свої твори. Фортепіанні композиції Шопена можна умовно поділити на дві групи: переважно «європейські» по мелодиці, гармонії, ритму й виразно «польські» по колориту звучання. До першої групи відносимо більшість прелюдій, скерцо, етюдів, ноктюрнів, експромтів, балад і вальсів. Звісно, що польське забарвлення носять мазурки і полонези. Композитор-романтик вразив Париж своїми оригінальними мазурками і полонезами - жанрами, у яких знайшли відображення слов'янські танцювальні ритми і мова, типова для польського фольклору. Шопен створив понад півсотні мазурок – це невеликі п'єси, у яких ясно відчутний польський колорит. У інтерпретації піаністки звучатимуть ноктюрни. Французьке слово «nocturne» у перекладі означає «нічний». Всього у Шопена разом з посмертно виданим мі-мінорним, дев'ятнадцять ноктюрнів. У них чуємо ліризм музики маестро із щедрістю розсипаних вишуканих та неймовірно красивих мелодій, І, як правдиво зазначає Антон Рубінштейн: «Кожна нота у Шопена – чисте золото.

Фортепіанні твори не менш відомого російського композитора Олександра Скрябіна складають найбільшу частину спадщини митця. Фортепіано із юних років стало для нього основним, найбільш близьким засобом втілення творчих задумів, численну групу творчості складають мініатюри – головним чином прелюдії, мазурки та етюди.
Лірична мелодія Скрябіна гнучка і пластична, часто має своєрідний звивистий малюнок, мелодизм композитора носить більше інструментальний, ніж вокальний, пісенний характер. Ця якість виявляється у драматичних епізодах його музики, для якої властиві гострі злами та стрибки.

Cвоєрідність піаністичного та композиторського хисту російського композитора Сергія Рахманінова виявилася вже в молоді роки, адже у юнацьких творах відчувається чиста душа й чималі для цього віку знання та вміння митця. Пружний ритм у поєднанні з співучістю, «вокальні», фрази, багата і різноманітна палітра регістрів фортепіано, які були властиві виконавській манері Рахманінова-піаніста, в прихованому вигляді містяться в нотного запису його творів. Ноктюрни, що прозвучать на концерті, створені, коли автор тільки почав офіційно вчитися композиції.

Завершуватиме музичний вечір добірка фортепіанних творів українського композитора Віктора Косенка. У своїх композиціях маестро використав піаністичні прийоми та виразові засоби, що були типовими для композиторів – романтиків, а саме - нерозривний зв’язок із українськими національними традиціями та фольклорними джерелами, наспівні мелодії, часто близькі українським пісням, ладо-гармонічне різноманіття з використанням старовинних народних ладів, фактура, що збагачена віртуозними прийомами, переплетеннями численних підголосків.

Збагатити свій слуховий досвід найвідомішими творами фортепіанної музики різних стилів та епох пропонує слухачам Львівська філармонія.

Вартість квитків, грн: 40, 60, 80
Квитки продаються у касі філармонії щоденно з 11.00 до 19.00 (235-89-46)
та на ticketclub.com.ua
Абонементи дійсні!
Інформація за телефоном - 096 0 200 400