ХVІ-й Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». Відкриття.

ХVІ-й Міжнародний фестиваль сучасної музики «Контрасти». Відкриття.
П'ятниця, 24 Вересня, 2010 - 18:00
Львівська філармонія
Симфонічний концерт
Запрошений гість - Алєксандр Анісімов, диригент (Білорусь)

У  програмі:

Гія КАНЧЕЛІ. Грузинський композитор

Гія Канчелі - аскет з темпераментом максималіста

Родіон Щедрін назвав його «аскетом з темпераментом максималіста», а Альфред Шнітке в анотаціях до платівок писав: «У симфоніях Канчелі за порівняно короткий час (двадцять - тридцять хвилин) ми встигаємо прожити ціле життя або цілу історію. Але ми не відчуваємо поштовхів часу, ми, немов на літаку, не зважаючи на швидкість, ширяємо над музичним простором, тобто часом... Таке відчуття форми, при всій своїй новизні, сприймається як об'єктивне й глибоко переконує - ми сприймаємо його як таке, що існувало завжди, але чомусь ніким до Канчелі не було зауважене. Тут втрачають сенс усі попередні міркування про форму й динаміку, про традиційне й небувале; все це з’являється в новому світлі, і ми ще довго будемо осягати всю невинайдену новизну цього дивовижного композитора».

Гія Канчелі народився 1935 року в Тбілісі, там же закінчив геологічний факультет університету, а потім консерваторію. З 1967 по 1986 рік він написав сім симфоній, за Четверту симфонію в 1976 році композитор отримав Державну премію СРСР.

З 1991 по 1994 рік композитор жив у Берліні, а з 1994 року й донині - в Антверпені. В 1995 році Канчелі був запрошеним композитором Антверпенського філармонічного оркестру. Тільки за останні десять років Гія Канчелі написав близько 20 симфонічних і камерних творів, які виконують у кращих концертних залах найвідоміші оркестри й музиканти.

Музика Гії Канчелі - це й спектаклі тбіліського Театру ім. Шота Руставелі: «Кавказьке крейдяне коло», «Річард ІІІ», «Макбет» і «Дванадцята ніч»; це саундтреки до чотирьох десятків художніх фільмів, серед яких «Мімино» і «Кін-Дза-Дза», «Не журись» і «Ханума». В 1987 році Канчелі нагороджений відзнакою Російської кіноакадемії «НИКА» як кращий композитор року. Кавалер Ордена Честі, лауреат театральних премій «Чайка» і «Тріумф».
 

Сєрґєй ПРОКОФ'ЄВ. Про Симфонію-концерт для віолончелі з оркестром

 Партитуру Симфонії-концерту Сєрґєй Прокоф’єв завершив за рік до смерті, в 1952-му. Фактично, цей твір став символічною аркою, що об’єднала Прокоф’єва «раннього» та «пізнього», хоча задум переробити ранній віолончельний концерт на цілковито новий твір виник набагато раніше.

В Симфонії-концерті композитор проявив незвичне навіть для мірила власного таланту багатство тематизму, політ творчої фантазії, монументалізм – у змісті, масштабах розвитку, віртуозності, вписаних у бездоганну логіку струнких форм. Критики відзначали, що композитор немов писав цей твір для «ідеального виконавця» - і знайшов його в особі молодого Мстіслава Ростроповіча, котрий створив еталон виконання Симфонії-концерту.

Цікаво, що першими інтерпретаторами твору – його прем’єра відбулася 18 лютого 1952 року – як і у випадку Сонати для віолончелі та фортепіано, що за змістом безпосередньо передбачає Симфонію-концерт – стали Мстіслав Ростроповіч та Святослав Ріхтер, котрий уперше випробував себе того дня за диригентським пультом.
 

Виконують:

Іріна Крікунова. Сопрано (Росія)

Сопрано (Росія)


Іріна Крікунова - видатне російське сопрано, примадонна Ростовского Государственного Музыкального Театра. Перший успіх молода співачка здобула після виконання партії Іоланти на сцені студентського театру консерваторії. Після цього її одразу запросили стати солісткою Музичного театру. Дебют І. Крікунової відбувся в опері Лєонкавалло «Паяци» (партія Недди). Співачка швидко зайняла перші позиції у театрі і стала виконувати провідні партії:
Марфи в опері Н. Рімского-Корсакова «Царева наречена», Татьяни і Лізи в операх «Євґєній Онєґін» та «Пікова дама» П. Чайковського, Донни Анни і Донни Ельвіри в опері В. А. Моцарта «Дон Жуан», Віолетти в опері «Травіата», Аіди в одноіменній опері Дж. Верді, в операх Дж. Пуччіні - Мадам Баттерфляй («Чіо-Чіо-Сан»), Мімі («Богема»), Тоска («Тоска»)…
Співачка досягла популярності і завдяки виконанню музики камерного репертуару, участі у радіо- та телепрограмах, записам CD і DVD дисків. Іріна Крікунова нагороджена трьома преміями «Золотая Маска»: 2003 р. – за виконання партії Чіо-Чіо-Сан, 2005 р. – за виконання партії Катєріни (Д. Шостаковіч «Леді Макбет Мценського повіту»), 2007 р. – за виконання партії Джільди (Дж. Верді «Ріголетто»).
Щорічно Іріна Крікунова гастролює країнами Європи, виступала з багатьма музичними колективами (Дзяржаўны акадэмічны сімфанічны аркестр Рэспублікі Беларусь (Білорусь),National Symphony Orchestra of India(Індія),Lаtvijas Nacionālā  Opera(Латвія),El Gran Teatro del LiceoEl Liceo») (Іспанія), Lietuvos nacionalinis simfoninis orkestra (Литва). Гастролювала в Німеччині, Англії (Royal Albert Hall), Італії (Teatro Bellini), Латвії, Індії, Кореї, США (Carnegie Hall).

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії.

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії

Історія оркестрового виконавства у Львові налічує понад два століття і пов’язана з такими іменами, як Юзеф Ельснер, Йоган Медеріч Галлюс, Франц Ксавер Моцарт, Кароль Ліпінскі, Йозеф Башни, Кароль Мікулі, Мєчислав і Адам Солтиси, Людвік Челянскі, Генрик Ярецкі, Генрик Мельцер-Щавінскі. На початку ХХ століття оркестром диригували під час гастролей у Львові Ґустав Малєр, Ріхард Штраус, Руджеро Лєонкавалло.
Регулярно оркестр почав функціонувати як філармонійний з 1933 року. Окрім Адама Солтиса, в той час ним диригували Якоб Мунд, Єжи Колачковскі, Стефан Слєдзіньскі, а також, як запрошені – Казімєж Вількомірскі, Тадеуш Мазуркевич, Ґерман Шерхен, Ігнац Ноймарк, Яша Горенштайн, Ґжеґож Фітельберґ. В грудні 1939 року нова радянська влада своєю постановою «утворила» у Львові при Обласному радіокомітеті симфонічний оркестр (диригенти: Ісак Паїн і Микола Колесса), а після війни поновила його роботу.
В різні періоди постійними диригентами оркестру виступали Д. Пелехатий, Ю. Луців, Р. Филипчук, Я. Колесса, І. Юзюк, диригували й такі імениті гості як Г. Рождєствєнскій, Р. Глієр, М. Аносов, Б. д’Астолі, А. Балтіс, А. Гаук, Л. Ґінзбурґ, Б. Дваріонас, В. Дударова, Г. Ерл, С. Камартін, Д. Кахідзе, М. Кац, К. Кондрашин, К. Мораль, Є. Мравінскій, Ж. Окторс, М. Покровскій, Н. Попеску, Р. Ревакович, К. Сімеонов, В. Сіренко, М. Дядюра, С. Сондецкіс, С. Турчак, М. Янсонс, Г. Яскульскі, Р. Кофман, Ф. Мансуров, П. Гюльке, Т. Зандерлінґ.
Впродовж останніх років оркестр активно гастролює країнами Європи. 2006 року Симфонічному оркестрові Львівської філармонії присвоєне звання Академічного.
З 2007 року мистецьким керівником і головним диригентом оркестру є Айдар Торибаєв.

Алєксандр Анісімов. Диригент (Білорусь)

Алєксандр Анісімов.
Диригент (Білорусь)
Алєксандр Анісімов - Заслужений діяч мистецтв Росії, лауреат Дзяржаўнай прэміі Рэспублікі Беларусь, запрошений диригент National Symphony Orchestra of India, почесний диригент National Symphony Orchestra of Ireland, головний диригент Дзяржаўнага акадэмічнага сімфанічнага аркестра Рэспублікі Беларусь, головний диригент Busan Philharmonic Orchestra (Корея) і головний запрошений диригент Пермского академического театра оперы и балета имени П. И. Чайковского.
Як запрошений диригент оперних і симфонічних програм,Алєксандр Анісімов багато гастролював у республіках колишнього СРСР, зокрема в Большом театре в Москві і Мариинском театре вСанкт-Петербурзі. В 1993 році співпрацював із Мстіславом Ростроповічем в Англії та Іспанії. З 1993 року тісно співпрацює із Мариинским театром, зокрема диригує оперою «Мадам Баттерфляй» Дж. Пуччіні та «Дзвонами» С. Рахманінова (у виконанні симфонічного оркестру театру); в 1996 р. диригує оперою «Князь Ігор» на гастролях трупи в Кореї. Як асистент Валєрія Ґєрґієва – головного диригента Театру –брав участь у постановці опери «Війна і мир» С. Прокоф’єва в Сан-Франціско (США), де відбувся його американський дебют.
Графік світових гастролей маэстро Анісімова як запрошеного диригента включає також його виступи з Houston Grand Opera, San Francisco Opera (США), Teatro Colon (Аргентина), Teatro La Fenice (Італія), Staatsoper Hannover і Hamburgische Staatsoper, Komische Oper (Німеччина), OperaBastille та OperaGarnier (Франція), TeatrodelLiceo (Іспанія), виступи на Puccini-Festivals (Австрія), з Nederlands Philharmonisch оркестром, філармонічними оркестрами Санкт-Петербурга, Варшави, Монте-Карло й Роттердама,Lietuvosnacionalinissimfoninisorkestra(Литва), Nemzeti Filharmonikus Zenekarи (Угорщина), Orchestra dell'Accademia Nazionale di Santa Cecilia (Італія), англійськими оркестрами Birmingham Symphony Orchestra (CBSO), Royal Liverpool Philharmonic, London Symphony Orchestra (LSO), Royal Philharmonic Orchestra (RPO), Nürnberger Philharmoniker (Німеччина), Australian Youth Orchestra (Австралія).
Постійно співпрацює з National Youth Orchestra of Ireland (Ірландія), з яким здійснив постановку тетралогії «Перстень нібелунгів» Р.Вагнера, відзначену в Ірландії нагородою Allіanz Busіness 2 Arts, плідно працює з Irish National Opera (INO), є Почесним Президентом Вагнерівського товариства в Ірландії. В 2001 році Алєксандру Анісімову присудили звання Почесного Доктора музики в National University of Ireland (NUI) за особистий внесок у музичне життя країни.
Дискографія маестро включає записи симфонічної та балетної музики А. Глазунова, всіх симфоній С. Рахманінова, Десятої симфонії Д. Шостаковіча, запис на DVD постановки опери «Леді Макбет Мценського повіту» у виконанні El Gran Teatro del Liceo та ін.

Марія Ткачик.

Марія Ткачик.

Марія Ткачик – скрипка (Україна) народилася 1982 р. у Львові. Закінчила Львівську спеціальну музичну школу ім. С. Крушельницької по класу скрипки у викладача М. Гуневич. В 2000 році розпочала навчання у Львівській національній академії ім. М. В. Лисенка у класі проф. І. Пилатюка. Під час навчання брала участь у майстеркласах Захара Брона (2002 р., Польща), Internationale Sommerakademie PragWienBudapest (2003 р., Австрія) та ін. У 2002 р. стала дипломантом Міжнародного музичного конкурсу ім. М. Лисенка, в 2003 р. лауреатом і володарем спеціального призу Nemzetközi Verseny Karl Flash.

З 2005 по 2008 р. навчалася в аспірантурі Національної музичної академії ім. М. В. Лисенка в класі проф. І. Пилатюка. Зараз працює викладачем на кафедрі скрипки Національної музичної академії ім. М. В. Лисенка. За час музичної кар’єри брала участь у багатьох міжнародних проектах як солістка та у складі оркестру в Україні та за кордоном, зокрема в Швайцарії, Італії, Австрії, Польщі, Німеччині. 



Назар Джурин. Віолончеліст

Віолончеліст


Назар Джурин народився у Львові в 1972 р. З шести років займався музикою під керівництвом відомого педагога-віолончеліста Євгена Шпіцера. Закінчив Львівську середню спеціальну музичну школу-інтернат ім. С. Крушельницької та Московскую государственную консерваторию имени П. И. Чайковского в класі проф. Ігоря Гавриша. Після отримання вищої освіти два роки працював у консерваторії як асистент. Був провідним віолончелістом таких колективів - Симфонический оркестр Московской консерватории, Государственный симфонический оркестр «Молодая Россия».
Виступав із сольними концертами в Росії, Україні,США,країнах Південної Америки та Африки. Брав участь у Woodstock Mozart Festival, Boulder Festival та ін., виступав на одній сцені з Йо-Йо Ма, Пінхасом Цуккерманом, Борісом Пєргамєнщіковим, Іцхаком Перельманом, Даніелем Баренбоймом, Мстіславом Ростроповічем, Георгом Шолті. Сьогодні Назар Джурин мешкає в місті Елгін (США), займається викладацькою діяльністю, зокрема в University of Illinois, є провідним віолончелістом Elgin Symphony Orchestra. Назар Джурин грає на віолончелі сучасного кремонського майстра Альфредо Прімавери.

Ірина Крікунова, сопрано (Росія)

Марія Ткачик, скрипка

Назар Джурин, віолончель(США)

Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії

Алєксандр Анісімов, диригент (Білорусь)

В програмі:

С. Прокоф’єв. Симфонія-концерт для віолончелі з оркестром

Г. Канчелі. Lament для скрипки соло, сопрано та симфонічного оркестру (Скорботна музика памяті Луїджі Ноно)

Ювілейний вечір Богдана Дерев'янка

Середа, 8 Лютого, 2012 - 18:00
Творчий вечір з нагоди 70-річчя відомого українського диригента та композитора, професора, заслуженого артиста України Богдана Дерев'янка

Ярослав Мигаль та друзі запрошують…

Четвер, 9 Лютого, 2012 - 19:00
Львівський музичний бомонд вшановує на сцені Львівської філармонії побратима по творчому цеху - відомого віолончеліста Ярослава Мигаля з 50-літнім ювілеєм.

Ярослав Мигаль та друзі запрошують…

П'ятниця, 10 Лютого, 2012 - 19:00
Львівський музичний бомонд вшановує на сцені Львівської філармонії побратима по творчому цеху - відомого віолончеліста Ярослава Мигаля з 50-літнім ювілеєм.

Симфонічний ранок

Неділя, 12 Лютого, 2012 - 13:00
Молоді таланти Львівської музичної школи ім. С.Крушельницької разом з Академічним камерним оркестром "Віртуози Львова" на сцені Львівської філармонії

Зірки оперети до Дня Валентина

Вівторок, 14 Лютого, 2012 - 19:00
Найромантичніші арії з оперет до Дня всіх закоханих.