Світлій пам’яті Василя Сліпака 2016-12-14 19:00

Світлій пам’яті Василя Сліпака

  • 14

  • Грудня 2016

  • 19:00

  • Сьогодні — 24 березня, пятниця, 2017

Про Людвіга ван Бетховена важко сказати щось нове. Геній класики, твори якого насичені драматизмом та напругою. Автор величезної кількості творів, які здійснили колосальний вплив на музичне життя тогочасної Європи. Винятковий талант, який зміг створити свої найвидатніші шедеври навіть після втрати слуху... У передсвяткові дні ми запрошуємо вас насолодитися циклом вечорів, присвячених творчості Бетховена. Їх відкриватиме концерт на якому виступить Академічний симфонічний оркестр Львівської філармонії під диригуванням Тараса Криси та Львівська державна академічна чоловіча хорова капела «Дударик».

Цей вечір присвячений світлій пам’яті колишнього вихованця «Дударика» Василя Сліпака. Відомий оперний співак та соліст Паризької національної опери брав участь у бойових діях і загинув під час війни на Сході України влітку цього року. Посмертно нагороджений орденом «За мужність».

Львів’янин Василь Сліпак з дитинства пов’язав життя зі співом: з 9-ти років долучився до хорової капели «Дударик», з якою об’їздив близько 20 країн та виступив на найвідоміших світових сценах, зокрема, у Карнегі-Холі та Соборі Паризької Богоматері. Згодом – навчання у Львівській національній музичній академії, численні фестивалі в Україні та закордоном. І ось – у 1997 р. молодий (і єдиний в Україні) контратенор Василь Сліпак успішно проходить конкурс та стає солістом Паризької національної опери. Блискуча кар’єра та любов публіки, десятки ролей, перемог і відзнак… Тореадор та Фігаро, Дон Жуан та Мефістофель – лише в основному доробку співака понад 20 партій. А ще – безліч волонтерських проектів.

Фатальна поїздка на Донбас була для Василя Сліпка вже третьою: він брав участь у бойових діях у складі добровольчого українського корпусу «Правий сектор» в травні та вересні 2015 р. 29 червня 2016 р. він загинув від кулі снайпера. На вшанування пам’яті митця відбулося вже більше десяти концертів у Франції, США та інших країнах. Для України цей концерт пам’яті – один з перших заходів, присвячених Василеві Сліпаку.

На концерті прозвучить «Missa Solemnis» (вона ж – «Урочиста меса») – один з пізніх творів Бетховена. Після написання першої меси композитор понад 20 років не звертався до цього жанру. Проте, розпочавши роботу у 1819 р., Бетховен загорівся бажанням присвятити її своєму покровителеві ерцгерцогу Рудольфові, який збирався прийняти сан архієпископа. Робота над твором суттєво затягнулася. Секретар Бетховена пригадував, що композитор виглядав після роботи над месою так, наче боровся з кимось не на життя, а на смерть. Попри зростання популярності салонної музики, одразу після завершення твору, у 1924 р. на «Урочисту месу» чекала блискуча прем’єра в Санкт-Петербурзі. А за місяць опісля її представили і віденській публіці.

У побудові меси помітне захоплення Бетховена хоровою музикою, характерне для його пізньої творчості. Глибока філософія та піднесення поєднуються з класичною святковою церковною службою. Хоча сам композитор не зараховував месу до суто духовних творів. Він і сам не був релігійною людиною, але це не завадило його музиці знайти колосальний відгук у тогочасної публіки.

П’ятичастинна меса – однин із наймайстерніших творів маестро. Перша частина – Kyrie  в основі має дві контрастні за характером теми: урочисту та жалісливу. Друга частина Gloria виділяється неповторною фугою, а в третій частині Credo автор помістив ще складнішу подвійну фугу, сповнену грандіозного розмаху. Четверта презентує блискуче соло скрипки, а фінал – це неймовірно енергійний оркестровий епізод. Все багатство досвіду Людвіга ван Бетховена знайшло своє втілення у цій півторагодинній месі, яка попри запізнення до посвячення архієпископа Рудольфа, все ж була йому присвячена. А у 1830 р. твір вперше прозвучав і у церковних стінах.