Відкриття XIV Фестивалю Давньої Музики у Львові – «Концерт-присвята» 2016-06-17 19:00

Відкриття XIV Фестивалю Давньої Музики у Львові – «Концерт-присвята»

  • 17

  • Червня 2016

  • 19:00

  • Сьогодні — 21 вересня, четвер, 2017

XIV фестиваль Давньої Музики у Львові
17-30.06.2016

ПРИСВЯТА РОМАНОВІ
Роман Стельмащук. Талановитий музикознавець, мудрий педагог і активний музичний діяч. Завжди стриманий, виважений та врівноважений. Це поєднання спокою та постійної активної діяльності особливо дивувало і захоплювало. Все, за що він брався, робив надзвичайно професійно, послідовно справу доводив до завершення. Все робив систематично і докладно. Його завжди переповнювали цікаві ідеї. Разом із друзями – соратниками брав активну участь в організації фестивалю “Контрасти”. Таке зацікавлення і промоція найсучаснішої музики дуже органічно у Романові поєдналася із замилуванням до музики давньої. Тож згодом Роман Стельмащук стає засновником, ідеологом і артистичним директором Фестивалю Давньої Музики у Львові. Разом із створеним спільно із дружиною Людмилою Капустіною ансамблем А cappella Leopolis починає писати цікаву і особливу сторінку в історії Львова. Тому що фестиваль – це не тільки нові проекти, але і знайомства з талановитими музикантами, які були спочатку просто учасниками, а потім ставали друзями. Спочатку самого Романа, а згодом і Фестивалю, і Львова… З кожним роком, з кожним фестивалем їх ставало все більше. Багато серед них  відомих у Європі музикантів. А вирішальною рушійною силою цього процесу був завжди тихий і часом навіть непомітний Роман Стельмащук. Та не тільки фестивальні акції цікавили багатостороннього музиканта. Він здійснював виконання та записи давньої української музики, був автором оркестровок та аранжувань творів українських композиторів, зокрема опери “На русалчин Великдень” Миколи Леонтовича, вокальних творів Станіслава Людкевича, Василя Барвінського. Свої музикознавчі статті він присвячував давній українській музиці, а також таким видатним постатям, як Микола Колесса чи Стефанія Туркевич. Своїми творчими проектами він мав талант зібрати та  об’єднати багатьох знаних львівських музикантів.

То ж учасники “Концерту-Присвяти” - з його легкої руки - у спільному проекті не вперше. Саме Роман Стельмащук активно допомагав у перших кроках Фестивального оркестру “Львів”, створеного у 1998 році швейцарським диригентом Гунгардом Маттесом разом із Мирославом Скориком та Володимиром Сивохіпом. (Сьогодні - це Академічний молодіжний симфонічний оркестр INSO-Львів). В одному із перших концертів оркестру виступив Львівський камерний оркестр ЛНМА ім. Лисенка (нині - оркестр “Академія”). Заснований у 1959 році (керівники - М. Скорик та А. Микитка), оркестр має багату біографію та потужну концертну географію. Досвід співпраці з такими видатними музикантами як Г. Кремер, Х. Буніатішвілі, С. Сондецкіс, В. Горностаєва, О. Слободяник, Д. Йоффе, М. Вайман, Б. Которович. І. Ойстрах, О. Криса, І. Монігетті та багато інших. Неодноразово спільні проекти об’єднували оркестр “Академія” та диригента Володимира Сивохіпа. У його творчому доробку успішні виступи на багатьох фестивалях: “Віртуози”, “Контрасти”, “Дні Європи у Львові”, “Золотоверхий Київ”, “Київ Музик Фест”, “Музичні прем’єри сезону” у Києві, “Бах-Фест” у Сумах, “Клавіри моря” (Литва), Confiteor у Кракові, Dni Muzyki Ukraińskiej у Національній філармонії м. Варшава, Dni muzyki oratoryjno-kantatowej у Перемишлі, Festiwal Muzyki Dawnej в Старому Сончі, Freiburg Music Festival (Німеччина), Lohtai festivaali Sacred Music (Фінляндія), Falera Music Festival (Швайцарія), “Музика в Гражді” (США) та ін. Володимира Сивохіпа та Романа Стельмащука об’єднувала багаторічна дружба і безліч спільних творчих починань. Справжнім дітищем Романа можна назвати вокальний ансамбль А cappella Leopolis. Заснований у 2002-му році, колектив був постійним учасником Фестивалю Давньої Музики у Львові, а також брав участь у X Міжнародному форумі музики молодих та в “Гоголь-Фесті” у Києві (2007), Fest der Innenhöfe & Museumsnächte (Фрайбург, 2007), концертних циклах “Музика на дворах Європи” (Краків, 2005), фестивалі давньої музики Musica Sacra (Щецин, 2007), Мандрівному фестивалі Лодзької філармонії “Кольори Польщі” (2008, 2009), Екуменічному Фестивалі “Один Бог - Багато Культур” (Сянок 2008, 2009), Фестивалі церковної музики “Салезіанське літо” (Перемишль 2008–2010, 2012), Хоровому фестивалі “На королівському тракті” (Варшава 2010), Хоровому фестивалі “Співоча Асамблея” (Хмельницький 2011), Фестивалі Культури “Українська весна” (Познань 2012), Міжнародному фестивалі церковної музики в Ґдині (2012). 2008 року ансамбль А cappella Leopolis за відбором слухачів III програми Польського Радіо увійшов до десятки найкращих в категоріях “Вокальні групи/хори” і “Альбом року/Давня музика”. Сьогодні спільно започатковану діяльність продовжує дружина Романа Стельмащука – диригент Людмила Капустіна.

Кожний твір програми концерту – це вираз почуттів, які охоплюють виконавців - друзів Романа, яким так важко змиритись із важкою втратою…

Кожна нота, кожний зворот Симфонії Антоніо Вівальді № 4 RV 169 “al Santo Sepolcro” (біля гробу Господнього) - це глибокий вираз скорботи, це - туга. Невимовний жаль. Але водночас і глибока віра. Звідси - і світлі тони музики. “Господи Ісусе Христе, життя і воскресіння наше, підніми нас із гробу гріхів, відвідай і наповни нас духовною силою. Дай нам, зміцнюючись у вірі, надії та любові, разом зі всіма Святими осягнути велич любові Твоєї. …” Продовжить програму концерту Адажіо і Фуга для струнних В. А. Моцарта до мінор, K 546 (1783). Адажіо - це співставлення декламаційної трагічності, риторики та епізодів із яскраво вираженими рисами просвітленого звучання. Натомість Фуга, побудована на остинатній темі, доволі галантна за своїм характером, певною мірою впроваджує слухачів у настрій поліфонічного світу Й. С. Баха. І якщо звернення до поліфонії у творчості Моцарта сприймається як вираз пошани до творчості Баха, то в даному випадку – Фуга логічно підводить до наступного пункту програми - Оркестрової сюїти Й. С. Баха № 2 сі мінор BWV 1067. Коли Бах прибув до Кетена, він був знаний передусім своїми релігійними творами. Та при дворі князя Леопольда він формував репертуар для його оркестру, який, як відомо, складався із професійних музикантів, зрештою сам князь непогано грав на віолі да ґамба. Саме Другу сюїту Бах написав у Кетені. Розпочинається вона урочистою увертюрою, наближеною до монументальних бахівських прелюдій та фуг. А далі – наступні частини, серед яких легке, як подих вітру, рондо, сарабанда, стрімке бурре, граціозний полонез, менует , і – одна із найпопулярніших мініатюр у творчості композитор - знаменитий “Жарт (Badinerie)”, що завершує сюїту. Цей фрагмент по праву відноситься до найбільш ліричних сторінок музики Баха. Завершить концерт величний Magnificat Й. С. Баха (BWV 243).

Величає душа моя Господа,
і радіє мій дух у Бозі, Спасі моїм,
що зглянувся Він на покору Своєї раби, бо ось від часу цього всі роди мене за блаженну вважатимуть,
бо велике вчинив мені Потужний! Його ж Імення святе,
і милість Його з роду в рід на тих, хто боїться Його!
Він показує міць Свого рамена, розпорошує тих, хто пишається думкою серця свого!
Він могутніх скидає з престолів, підіймає покірливих,
удовольняє голодних добром, а багатих пускає ні з чим!
Пригорнув Він Ізраїля, Свого слугу, щоб милість згадати,
як прорік був Він нашим отцям, Аврааму й насінню його аж повіки!

(Переклад І. Огієнка)

Magnificat Й. С. Баха - творіння рідкісної краси та міці. Давні традиції у ньому злились з тенденціями, що ведуть до майбутнього. Бах наче відтворює живописні картини епохи ренесансу, на яких ще не застигли фарби, а ми вже чуємо передчуття переможно-радісних фіналів Людвіга ван Бетховена. Тільки така глибоко релігійна людина і такий неперевершений композитор-мислитель як Й. С. Бах міг створити це монументальне музичне полотно, сповнене світла та радості життя.
Софія Іванова

Фестиваль Давньої Музики у Львові (започатковано у 2003 році) – єдиний в Україні фестиваль, що в такому об’ємі і на такому професійному рівні представляє давню музику різних європейських країн – вокальну та інструментальну, церковну і світську, оперну та ораторійну. Протягом минулих років Фестиваль відвідали виконавці зі Швеції, Швейцарії, Італії, Австрії, Німеччини, Великої Британії, Нідерландів, Чілі, США, Угорщини, Чехії, Словаччини, Польщі, Литви, Росії, Білорусі, України. Фахівці від давньої музики не лише виступають в концертах, але й надають консультації та проводять курси майстерності, що сприяє розвиткові «історично поінформованого» виконавства в Україні. Неповторний мистецький світ Фестивалю сформували його тематичні сесії останніх років – щоразу фестивальна програма вибудовувалась навколо основної ідеї, переважно пов'язаної з музичною культурою нашого реґіону. Протягом кількох минулих років Фестиваль давньої музики проходив під гаслами «Львів-750» (2006), «З часів Речі Посполитої» (2008), «З часів Гетьманщини» (2009), «Музичний Львів і спадщина Габсбурґів» (2010), «Слідами Львівської лютневої табулятури» (2011), «Похвала Музиці або Львівська Цециліада 2012» (2012), «З-над берегів Дунаю» (2014) та ін.

Цьогорічний XIV Фестиваль Давньої Музики у Львові присвячено пам'яті його засновника та мистецького керівника – відомого львівського музикознавця, композитора та громадського діяча Романа Стельмащука, який передчасно помер у 2015 році. До Львова завітають музиканти, які тісно співпрацювали в різні роки з Фестивалем, Романом та львівським музичним середовищем.