Підгорецький замок «Передвідкриття» до міжнародного дня музеїв 2017-05-18 21:00

Підгорецький замок «Передвідкриття» до міжнародного дня музеїв

  • 18

  • Травня 2017

  • 21:00

  • Сьогодні — 25 липня, вівторок, 2017
  • Підгорецький замок

  • Абонементи недійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

Тема боротьби добра і зла отримує у творі Ігоря Стравінського особливе трактування. «Історія солдата», написана наприкінці Першої світової війни, апелює до фавстівської теми та наповнена яскраво антимілітарним сенсом. Лаконічний, повний гумору, іронії, сарказму та меланхолії, цей твір у формі казки розповідає нам про вічне. Балетна постановка у супроводі інструментального ансамблю змушує співпереживати цю «маленьку» історію про те, як головний герой продає душу дияволу, закохується та, намагаючись перехитрити чорта, програє йому. Повчальна історія про вічне коло людських бажань та пристрастей.

Перше в СРСР виконання твору Ігоря Стравінського «ІСТОРІЯ СОЛДАТА» відбулося у Львові у 1968. В той час виконання творів Ігоря Стравінського в Радянському Союзі було «небажаним». Незважаючи на це, Науковому товариству Львівської консерваторії (тепер – Львівська національна музична академія) вдалося знайти абсолютно рідкісну тоді партитуру твору, отримати дозвіл у начальства на виконання, і силами студентів консерваторії повністю втілити сценічно-музичний задум Стравінського – музика, балет, розповідач. Також було пошито сценічні костюми і виготовлено декорації, а тексти розповідача були перекладені з оригінальної французької мови на українську. Головними ініціаторами реалізації цієї ідеї були Стефанія Павлишин та Ярема Якубяк.

Відбулося загалом три виступи: у Львівській консерваторії, Львівській філармоніі та Київській консерваторії. Усі три виступи носили феноменально-сенсаційний характер. Зали не змогли вмістити охочих почути і побачити виконання. Двері усіх трьох залів залишалися під час виконання відкритими. Там стояли слухачі, для яких не знайшлося сидячого місця. Реакція публіки була небувалою – люди кричали від захоплення, тупотіли ногами, тривалість овацій перевершувала усі «рекорди» – це були правдиві, не до покорення, демонстрації прагнень людей до звільнення від культурно-ідеологічного поневолення у тодішньому Радянському Союзі.

Ці виконання відгукнулися далеким резонансом – навіть у Москві, Празі і в Варшаві. Культурно-музична преса писала про цей, тоді ще незвиклий у Східній Европі, проект. Сенсацією стало і виконання центральної, надзвичайно віртуозної і складної партії соло скрипки тодішнім студентом Львівської консерваторії – Михайлом Стріхаржем.

Його гра і стала головним об'єктом захоплення слухачів. Через три роки, у 1971 р., вже проживаючи на Заході, Михайло Стріхарж (теперішній професор Гамбурзької академії музики, Почесний професор Львівської національної музичної академії ім. М. Лисенка і Почесний член Львівської філармонії) був запрошений виконати «Історію солдата» Стравінського на особливому концерті в Женеві, присвяченому пам'яті Ігоря Стравінського, в домі синів композитора - художника Теодора Стравінського і композитора Святослава Стравінського. Серед присутніх на цьому виконанні «Історії солдата», окрім синів Ігоря Стравінського, були і всесвітньо відомі особистості: актори Марина Владі і Луї де Фюнес, балетмейстер Джордж Баланчін, художник Марк Шагал, композитор Бенджамін Бріттен, скрипаль та диригент Іегуді Менухін, співак та диригент Пласідо Домінго, віолончеліст та диригент Мстислав Ростропович, альтист і диригент Рудольф Баршай.