XXXV-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози»: «КОНЦЕРТ–ВІДКРИТТЯ» 2016-05-20 19:00

XXXV-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози»: «КОНЦЕРТ–ВІДКРИТТЯ»

  • 20

  • Травня 2016

  • 19:00

  • Сьогодні — 25 квітня, вівторок, 2017
  • Концертний зал ім. С. Людкевича
    • Вартість квитків
    • 50, 80, 150, 200, 250

    • грн
    • КВИТОК
  • Абонементи дійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

XXXV-й Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози»

XXXV Міжнародний фестиваль музичного мистецтва «Віртуози» розпочинається концертом симфонічних шедеврів у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії. Відкриває програму цьогорічного фестивалю твір українського композитора: оркестрова сюїта з музики до балету «Ніч перед Різдвом» Євгена Станковича. На концерті також звучатимуть твори світових класиків Петра Чайковського і Антоніна Дворжака. 

Концертом-відкриттям диригуватиме американський диригент українського походження Теодор Кучар, який у 1990-х роках познайомив увесь світ із музикою генія українського симфонізму Бориса Лятошинського, здійснивши разом із Національним симфонічним оркестром України першокласні записи для лейблу NAXOS усіх п'яти симфоній Лятошинського. Загалом під керуванням Теодора Кучара Національний симфонічний оркестр України записав понад 70 компакт-дисків для лейблів NAXOS та Marco Polo. 
Симфонічний жанр — це вершина розвитку інструментальної класичної музики. Склад симфонічного оркестру протягом століть викристалізувався у найбагатший і найпотужніший, і водночас найскладніший в опануванні «інструмент», яким користуються композитори у своїй творчості. 

Твори українського композитора, Лауреата Шевченківської премії, Героя України Євгена Станковича виконуються по всьому світу. Проте музика до балету «Ніч перед Різдвом» ще не звучала у Львові. Цей твір композитор написав у 1990 р. і дещо іронічно охарактеризував як «балет-пастиччо». Ключовими рисами почерку Станковича є витончена, поліфонічна оркестрова фактура, особлива увага до тембру, а також глибока експресивність. У балеті є іще одна визначна риса, зумовлена самим літературним джерелом («Вечори на хуторі біля Диканьки» Миколи Гоголя) — гумор, іронія і гротеск, що проявляться, зокрема, і у своєрідному цитуванні різноманітних широковідомих мелодій методом «кривого дзеркала». Навіть початкове означення жанру як «балет-пастиччо» є своєрідною самоіронією композитора (адже твір цей далеко не є колажем уже написаної музики, що притаманно жанру пастиччо). 

Продовжить програму концерту-відкриття іще один симфонічний шедевр — скрипковий концерт Петра Чайковського, сольну партію у якому виконає українська скрипалька, що проживає у США, Соломія Івахів. Скрипалька веде активну концертну діяльність, а також є викладачем і головою струнного відділу Університету Коннектикут та викладачем скрипки у Longy School of Music of Bard College у Бостоні. Протягом останніх п'яти років як артистичний директор очолює Музичну серію (Music at the Institute – MATI) Українського Інституту Америки (Нью-Йорк). Соломія Івахів виступала у таких концертних залах, як Glenn Gould Studio (Торонто) і Карнеґі-Голл (Нью-Йорк), а її записи транслювали Американське національне суспільне радіо, радіо «Голос Америки», Українське національне радіо і телебачення. 

Скрипалька також активно популяризує українську музику. У лютому 2016 р. на лейблі Labor Records і NAXOS вийшов компакт-диск Соломії Івахів та піаністки Анджеліни Гаделії «Шлях до Свободи – 100 років української класичної музики для скрипки та фортепіано» з творами восьми українських композиторів (Віктора Косенка, Бориса Лятошинського, Валентина Сильвестрова, Мирослава Скорика, Івана Карабиця, Євгена Станковича, Богдана Кривопуста і Олександра Щетинського). 

Концерт для скрипки з оркестром Чайковського Ре мінор тв. 35 є одним з найвідоміших і найвимогливіших до соліста скрипкових концертів. Чайковський писав його у період творчого піднесення у 1878 р., який був спричинений, серед іншого, спілкуванням і спільним музикуванням із його учнем і скрипалем, Йосифом Котеком. Він також консультував Чайковського щодо виконавської специфіки різних фрагментів партії соліста. 

Як і з багатьма шедеврами, що випереджували свій час, скрипковий концерт Чайковського сучасники спершу сприймали з труднощами, а скрипалі не хотіли його виконувати — мовляв, концерт занадто складний для виконавця. Навіть сам Котек відмовився від ролі першовиконавця концерту. 

Сьогодні ж цей твір є одним з найвиконуваніших скрипкових концертів у світі. 

Симфонія № 9 «З нового світу» чеського класика Антоніна Дворжака є одним з епохальних творів світової класичної музики. Дворжак написав цей твір під час перебування у Нью-Йорку у 1893 р. (звідки й назва твору). Симфонію можна трактувати як «world music XIX століття» — у цьому творі композитор свідомо «схрещує» між собою мистецький арсенал європейської симфонічної музики із мелодикою і ритмікою неєвропейських культур — афроамериканської та корінної американської. Втім, це не варто розуміти надто буквально — адже Дворжак сам стверджував: «Я спробував лише передати дух негритянських та індіанських мелодій у моїй новій симфонії. Я не використовував у симфонії жодної з цих мелодій». За винятком натяку на мелодію «Swing Low, Sweet Chariot» в одній з тем першої частини симфонії, твір не містить ніяких прямих фольклорних запозичень. Замість цього, Дворжак застосовує чари — себто майже чари. Йдеться про внутрішню структуру ключових мелодій, які побудовані на пентатонічному ладі, характерному для музики багатьох неєвропейських культур. Ці та інші прийоми, застосовані справжнім майстром, стали запорукою того, що симфонія № 9 стала найвідомішим його твором. 

Усі твори звучатимуть у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії, який є одним з найдавніших колективів України. В історії оркестру співпраця з такими особистостями, як Микола Колесса, Дмитро Шостакович, Геннадій Рождєствєнский, Антоні Віт, Рейнгольд Глієр, Євген Мравінський, Саулюс Сондецкіс та багато інших. Оркестр є постійним учасником ключових фестивалів класичної музики у Львові. Концертна географія оркестру виходить і далеко за межі Львова — серед відомих залів, у яких виступав колектив: Театр Люсео (Барселона), Національна Королівська філармонія (Мадрид), Палао Де Ля Музіка (Барселона), Національна філармонія «Аудиторіум» (Барселона), Конгрес Гол Валенсія (Іспанія), Вікторія Гол (Женева, Швейцарія), Тонгалле (Цюрих, Швейцарія), Кельнська Філармонія, Філармонія Кіль, Концерт Гол Бад Гомбург (Німеччина), Національна філармонія (Варшава).