Антонін Дворжак «Stabat Mater» 2016-04-22 19:30

Антонін Дворжак «Stabat Mater»

  • 22

  • Квітня 2016

  • 19:30

  • Сьогодні — 26 березня, неділя, 2017

II Фестиваль музичного мистецтва «АКАДЕМІЯ» МОЛОДІ-МОЛОДИМ (15-24 квітня 2016)

«Страждальна Мати під хрестом стояла» – суть та зміст відомої великопісної української  церковної пісні ідентичні до однієї з частин латинської меси “Stabat Mater”, яка також початково виникла як прицерковна пісня, а її історія прозирає з глибин середньовіччя, перетворившись згодом у величну багаточастинну композицію, в жанрі якої митці створили низку шедеврів світового значення. До них належить і “Stabat Mater” чеського композитора доби пізнього романтизму Антоніна Дворжака, яка прозвучить у програмі ІІ-го Фестивалю Музичного Мистецтва “Академія” 22 квітня 2016 року в Гарнізонному храмі свв.апп. Петра і Павла.

Відслонюючи завісу перед виконанням цього твору, виникли три маленькі історії:
Історія виникнення. Серед великої кількості жанрів, що формувалися в римо-католицькій традиції виникли і так звані секвенції (дослівно – йти за)  з юбілятивних віртуозних розспівів на склади “Алилуя”. Поступово кожен розспів отримав власний текст, а піснеспіви – назву “секвенція”. Така практика була поширена в східному обряді, а в латинський її адаптував славнозвісний монах монастиря St.Gallen Ноткер званий “Balbulus” - реформатор нотного письма, від імені якого і походить слово “нота”. Ці мелодичні нескладної будови римовані церковні пісні швидко поширилися між людом, а їх кількість невпинно зростала. Церква зізволила залишити в Літургії лише 5 секвенцій, в тім і великопісну “Stabat Mater” на слова францисканського монаха Якопоне да Тоді, написані у 1268 році.

Історія розвитку. Ця секвенція з огляду на так близький до кожної людини зміст, що описує материнські стаждання, зворушувала і багатьох композиторів. До найвищих мистецьких досягнень доби поліфонії строгого стилю європейського Ренесансу відносяться 5-голоса композиція “Рафаеля в музиці” - Жоскена де Пре та 8-голоса легендарного італійця П’єрлуїджі Палєстріни. Барокові композитори А.Стеффані, А.Скарлятті, Л.Боккеріні, Ж.Б.Перголєзі створили розкішні хорові  кантати на цю тему. В добу романтизму виникають уже розлогі вокально-симфонічні полотна для хорів, солістів, оркестру. Перу Ф.Шуберта належить дві композиції “Stabat Mater”, а Дж.Россіні  одне з наймонументальніших прочитань.

Історія А.Дворжака. Всенародний успіх, який окрилив молодого патріотичного чеського композитора другої половини ХІХ ст. (автора кількох опер, симфоній, хорів) стрімко підімавв його до піку європейської слави. Та раптом обривається щасливе родинне життя: Бог забирає у Дворжака новонароджену донечку Юзю. Біль непоправної втрати композитор намагається втамувати зверненням до церковної музики і починає працювати над “Stabat Mater”, однак відкладає роботу. Невдовзі ще два мечі болю впродовж двох років пронизують дворжакове серце – помирає річна Руженка та гине в нещасному випадку кількарічний первенець Отакарчик. І єдиним рятунком стає музика. Одна за одною злітають сторінки грандіозного 10-частинного циклу для солістів, хору і симфонічного оркестру, немов сопричащаючись, сповідаючись та молячись про допомогу у цьому сповненому болю, відчаю і водночас непохитної віри та величі “Stabat Mater” 1877 року. Вперше твір було виконано в Празі, а згодом по цілому світі. Він справедливо визнаний одним з найглибших та найдосконаліших прочитань цієї теми, високо оцінений Й.Брамсом, П.Чайковським, і належить до неперевершених духовних здобутків людства.

“Stabat Mater” А.Дворжака прозвучить у виконанні хору та симфонічного оркестру оперної студії ЛНМА імені М.Лисенка (хормейстери І.Даньковський, М.Телішевський) солістів-студентів вокального факультету академії (клас Народних артистів України Л.Божко та О.Лихача) -  Ю.Кузьмич (сопрано), М.Чумак (альт), М.Кушлика (тенор), Ю.Григораша (бас) під батутою Народного артиста України, професора Івана Юзюка. Духовне слово до цієї церковної композиції виголосить Митрополит Ігор Возьняк.

Post Scriptum. Обраний Богом для сповнення національного та вселюдського чину у сфері музичного мистецтва Антонін Дворжак проживе довге життя, увійде в гроно найславетніших композиторів історії музики, даруючи світові ще безліч музичних шедеврів – опер, симфоній, концертів, ораторій. Бог же обдарує композитора ще шістьма дітьми, та трійця маленьких ангеликів, увіковічнених в звуках його “Stabat Mater”, зорітимуть розрадою і молитвою про всіх засмучених і стаждаючих, будячи в людях найголовнішу істотність людськості, висловлену в українській мові крізь призму музичних значень – співчуття.   

кандидат мистецтвознавства Лілія Назар-Шевчук