Музика для струнних 2016-04-21 17:00

Музика для струнних

  • 21

  • Квітня 2016

  • 17:00

  • Сьогодні — 22 червня, четвер, 2017
  • Великий зал ЛНМА ім. М. Лисенка

    • Вартість квитків
    • Вхід вільний!

    • грн
  • Абонементи дійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

Концертом під назвою “Музика для струнних” відзначать свою участь у ІІ-му Фестивалі музичного мистецтва “Академія” студенти і аспіранти кафедри скрипки та кафедри струнно-смичкових інструментів ЛНМА імені М.Лисенка.
Впродовж тривалого історичного шляху з бежмежного розмаїття експериментів, пошуків та проб у сфері конструювання та апробації струнно-смичкових інструментів (яких було створено у пошуках оптимальності тисячі видів і форм: від мацюпусенької дюймовочки – скрипочки-пікколо, що зміщається на дитячій долоньці до гігантичного велетня-контрабаса, на якому грало аж троє виконавців, розміщених в триповерховій – триярусній послідовності) світ класичної музики в добу класицизму зупинився на 4-х провідних інструментах цієї групи: скрипка, альт, віолончель і контрабас, які ось уже більше 300 років владарюють у академічному мистецтві. 
Добре знайомими були ці інструменти і галичанам, які культивували гру на струнно-смичкових з особливим пієтетом. Ще в середньовічно-ренесансну добу лише у Львові існувало понад тридцять різних капел-оркестрів, між ними італійські (мішаного складу – прообраз симфонічного оркестру) та сербські (винятково струнні), які отримали свою назву від бойківської скрипки-сербинки. Тягла традиція світського та народного музикування на струнно-смичкових інструментах принесли свої незаперечні плоди. Серед найдивовижніших –«північний» або як його назвав сам Маестро «другий Паганіні» Кароль Ліпінський, що підбив усі європейські сцени, здобуваючи світову славу... мешкав у Львові впродовж сорока років, а його фінансовий спадок було покладено в основу державної ренти тодішньої консерваторії – нині ЛНМА імені Миколи Лисенка, що дозволило леґалізувати та продовжити існування навчального закладу, який нині проводить цей Фестиваль музичного мистецтва. Субтельне, своєрідне, компактне місто, з унікальним архітектурним обличчям та ще більш цікавою мистецько-духовною аурою, Львів у ХХ-му столітті в особах скрипалів-львів’ян спромігся здобути аж п’ять! премій найіменитішого конкурсу Ніколо Паганіні в Генуї, помимо сотень інших національних та міжнародних визнань найвищих ступенів та ранґів. Наскільки плідними і «живими» є такі славетні традиції в середовищі студентів-струнників музичної академіїі продемонструє цей концерт.
Окремо варто наголосити на сузір’ї професорсько-викладацького складу, що демонструватиме свою педагогічну майстерність у виступах молодих музикантів. Це скрипалі – ректор академії, народний артист України, професор Ігор Пилатюк, народна артистка України, професор Лідія Шутко, заслужений діяч мистецтв України, професор Богдан Каськів, професор Володимир Заранський, доцент Т.Сиротюк; альтисти – заслужений діяч мистецтв України, професор Дмитро Комонько, доцент Юрій Далецький; віолончелісти – заслужений діяч мистецтв України, професор Юрій Ланюк, доцент Тарас Менцинський; незмінний метр контрабасового класу – доцент Олег Лучанко. Вочевидь не підлягає сумнівам високий професіоналізм підготовки артистів, а оголошена програма передбачає справжнє мистецько-естетичне вдоволення найбільш вишуканих та вимогливих смаків.
У концерті прозвучать шедеври музичного мистецтва кінця ХІХ-ХХ ст, що стали визнаними вершинами віртуозного репертуару на світових сценах і користуються чималим успіхом у виконавців та слухачів. Це композиції для скрипки, альта, віолончелі і контрабасу Ернеста Блоха, Сергія Рахманінова, Моріса Равеля, Рієнгольда Глієра, Родіона Щедріна, Мирослава Скорика, але насамперед – твори знаменитих концертуючих скрипалів, які писали і музику для своїх інструментів – Генрика Венявського, Ежена Ізаї, Єфрема Цимбаліста. Таким сюрпризом стане виступ молодої віолончелістки Анастасії М’якушко «Диптих для віолончелі соло», яка виконуватиме власний твір. Помилуватися ж красою звучання своїх інструментів та оцінити їх технічно-виразові можливості слухачів запрошують контрабасист А. Кравець, віолончелісти О. Литвиненко, А. М’якушко, М. Менцинський,  альтисти З. Дашак та Е. Погорецький, скрипалі К. Шалайська, А. Попіль, М. Коломієць, Л. Дерменджі, І. Муравйов. І хто зна, чи немає між ними другого Ліпінського чи Паганіні?  

кандидат мистецтвознавстваЛілія Назар-Шевчук