Вольфганг Емануель Шмідт 2017-02-25 18:00

Вольфганг Емануель Шмідт

  • 25

  • Лютого 2017

  • 18:00

  • Сьогодні — 29 квітня, субота, 2017
  • Концертний зал ім. С. Людкевича
    • Вартість квитків
    • 50, 80, 110, 130, 160

    • грн
    • КВИТОК
  • Абонементи дійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

Партнер чистого звуку

Партнер оркестру

 

Ексклюзивний інформаційний партнер

Спільнота доброго смаку

 

Мендельсонова увертюра до «Рюї Блаз» є прикладом парадоксальної ситуації, коли літературне джерело твору є його анти-інспірацією: Мендельсон ледь не відмовився писати увертюру до драми Гюґо після її прочитання – була вона йому зовсім не до душі. Втім, композитор усе-таки написав увертюру, і зробив це блискавично – всього за три дні. Сама ж музика увертюри зовсім нічого від того не втратила – вона сповнена енергії й динаміки, вбудованої в класичну структуру. Можна тут відчути певний вплив стилю Бетховена. 

Значно «романтичнішою» є музична мова варіацій на тему рококо для віолончелі з оркестром Чайковського (адже написаний цей твір на понад 30 років пізніше за увертюру Мендельсона). Але, як підказує нам сама назва твору, Чайковський у цьому творі виходить за межі суто романтичного контексту й веде діалог із минулим – а саме зі стилем рококо. Саме тому у варіаціях аполонічне переважає над діонічним, і основна увага композитора тут зосереджена на красі деталей і форми, а не на створенні сильного емоційного поштовху. 

Першу симфонію Роберта Шумана називають «Весняною» не випадково – Шуман сам вкладав такі асоціації в цю музику. Симфонія і справді не належить до творів, де центральною ідеєю була б боротьба й конфлікт – усе тут напрочуд мирно й навіть урочисто життєрадісно, хоча крізь весняну безтурботність епізодично проникають відзвуки внутрішніх хвилювань, без яких неможливо уявити композитора-романтика.