Mozart Symphony Gala 2017-01-27 19:00

Mozart Symphony Gala

  • 27

  • Січня 2017

  • 19:00

  • Сьогодні — 22 червня, четвер, 2017
  • Концертний зал ім. С. Людкевича
  • Абонементи дійсні
  • Квитки продаються у касі філармонії щоденно 11:00 — 19:00

    Каса: (032) 235-89-46

1788 рік став плідним для великого маестро Вольфганга Амадея Моцарта. Три визначні симфонії — 39, 40 та 41 “Юпітер” — народилися в одночассі й стали вінцем творчості композитора. 27 січня о 19 годині ця тріада прозвучить у виконанні Академічного симфонічного оркестру Львівської філармонії під диригуванням Тараса Криси. Mozart Symphony Gala — вечір найяскравішого Моцарта. 

Цей симфонічний цикл композитора публіка мала почути ще влітку 1788, проте тоді задум не вдався і дата прем'єри не дійшла до наших днів. Зате дійшли історії про захоплення, з яким Моцарт творив у той період. Він писав батькові, що займається музикою весь день, постійно думає про неї та вивчає... Попри те, що 1788 рік був дуже важким для композитора і його сім'я залишилась зовсім без коштів до виживання, та саме тоді талант митця наче всупереч його біді приніс один за одним три симфонії. Насичене сприйняття світу виражене і у творах Моцарта, який казав: “Сягнути небес — це щось прекрасне і піднесене, а й на милій землі незрівнянно прекрасне життя. Тому залиште нас бути людьми”. 

Цикл відкриває симфонія № 39 — чотири частини, наповнені театральним торжеством, яскравими та повнозвучними елементами. Легка й повітряна побічна тема гармоніює з головною, а контраст драматичних та пасторальних елементів загострюється на початку, щоби зникнути зовсім у третій та четвертій — найбільш світлий і урочистих частинах твору. Симфонія №40 вже не звучить настільки легко й оптимістично, натомість вона сповнена хвилювання, поривчастих і трепетних моментів. А її фінал продовжує драматичні лінії першої частини і лише зовсім наприкінці автор вводить відчуття ствердження. Симфонія № 41, котра ще має назву “Юпітер”, знову повертається до оптимізму першої симфонії з циклу, проте підсилює його, наповнює стрімким, життєрадісним та захопливим настроєм. Лише у фіналі твору — аж п'ять основних тем! Не дивно, що цю трійцю зараховують до найвидатніших творінь Моцарта. І попри те, що жити композиторові залишалося лише три роки, його музика завжди розцвітала як сам тріумф життя.